Потреба додатково закупити перевищує суму, зазначену в річному плані: як і за якою процедурою закупати

1272

Запитання

У річному плані зазначено 49 550 грн на закупівлю канцтоварів. Закупили частину товару на очікувану вартість 36 500 грн, провівши спрощену закупівлю. Наразі виникла потреба у закупівлі на 16 050 грн. Чи можна закупити за прямим договором, без застосування ЕСЗ? Якщо ні, то чому? Яке порушення?

Відповідь


Замовники, визначені в статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), проводять закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Предмет закупівлі замовник має закуповувати у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Визначати предмет закупівлі слід у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку (п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону).

Коли можна ділити предмет закупівлі за додаткової потреби

Так, предмет закупівлі товарів визначають за пунктом 34 частини 1 статті 1 Закону та за показником четвертої цифри національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (ДК 2015), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (п. 3 розд. 1 Порядку визначення предмета закупівель, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708).

Отже, канцтовари за четвертим знаком Єдиного закупівельного словника замовник закуповує в межах одного виду закупівлі.

Якщо вартість предмета закупівлі товару менше ніж 200 тисяч грн (1 млн грн для замовників 4-ї категорії), замовник має проводити такий вид закупівлі як спрощена закупівля.

Натомість такий вид закупівлі, як договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, замовник обирає, зокрема, у разі закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч грн. Для таких закупівель замовник:

  • повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель;
  • може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів.
  • обов’язково оприлюднює в ЕСЗ звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, – протягом 3 р. дн. з дня укладення договору.

Також стаття 4 Закону про публічні закупівлі вимагає, щоб замовники закупівлю проводили:

  • відповідно до річного плану;
  • планували її на підставі наявної потреби.

Отже, замовник відповідно до своєї річної потреби вибирає вид закупівлі, за яким і придбаватиме той чи інший предмет закупівлі.

Якщо у річному плані було заплановано закупівлю канцтоварів на 49 550 грн, ви мали право придбати цей предмет закупівлі без застосування порядку спрощеної закупівлі. Однак у цьому випадку вибір конкурентної закупівлі для закупівлі на суму 36 500 грн не буде порушенням, адже відповідатиме меті Закону та принципам публічних закупівель, що визначає стаття 5 Закону № 922.

Тепер повернімося до потреби, яка виникла зараз, у закупівлі канцтоварів на 16 050 грн.

Справді, є випадки, коли замовник може предмет закупівлі вважати новим предметом договору і новим предметом закупівель, керуючись роз’ясненням Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06. Йдеться, зокрема, про випадки, якщо виникла нова чи додаткова потреба в товарах, роботах, послугах, яку замовник не міг передбачити; виділені додаткові кошти; перерозподілені кошти, сторони розірвали договір про закупівлю та необхідно провести нову закупівлю. Тут слід документально підтвердити, що не могли передбачити, що виникне додаткова потреба, надійдуть додаткові кошти або настане інший із перелічених випадків.

Чого чекати замовнику, який в ЕСЗ застосував допорогову закупівлю замість спрощеної

Які органи контролю можуть це перевірити?

Однак, як ми вже говорили, замовник вносить інформацію про закупівлю до річного плану з огляду на наявну ситуацію в момент, коли планує її оголошувати. Зокрема з огляду на потребу та наявні кошти. За загальним правилом потребу замовник має визначати з огляду на рік. Утім, коли кошти замовнику виділені, потребу він може коригувати відповідно до суми наявних коштів.

Якщо замовник не використав кошти, вже заплановані в річному плані для закупівлі канцтоварів, коли йому додатково виділили кошти чи виникла непередбачувана потреба, він має планувати закупівлю на загальний обсяг коштів і не може вважати таку потребу додатковою. Тому Ви маєте в своїх діях керуватися законодавчою вимогою, що предмет закупівлі слід закуповувати в межах проведення спрощеної закупівлі.

Адже під час закупівлі слід зважати на заборону ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення спрощених закупівель (ч. 10 ст. 3 Закону про публічні закупівлі). Інакше Ваші дії можуть призвести до накладення штрафу за статтею 164-14 КпАП. А саме: за придбання товарів, робіт і послуг до/без спрощених закупівель відповідно до вимог закону тягнуть за собою накладення штрафу на службових, посадових, уповноважених осіб замовника від 25 500 грн до 51 000 грн. А для керівника укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення спрощених закупівель, може обернутися штрафом від 34 000 грн до 170 000 грн.

🔥Безплатний вебінар від проєкту «ДеюреЗакупівлі»

Статичний блок для новин

Щоб переглянути вебінар та отримати сертифікат, потрібна попередня реєстрація👇

Зареєструватися

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

Кінцевий бенефіціарний власник: що врахувати у 2024 році

Хто такий кінцевий бенефіціарний власник та як замовник має перевірити інформацію про кінцевого бенефіціарного власника учасника? Чи можна відмовити в участі у процедурі закупівлі, якщо відсутній кінцевий бенефіціарний власник? Розв’язуємо законодавчі головоломки у статті
817