Що таке проектно-кошторисна документація та який її предмет закупівлі

Відповідно до статті 877 ЦК підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проєктної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Він виконує всі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проєктно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

У договорі будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також — яка зі сторін і в який строк зобов’язана надати відповідну документацію.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проєтна документація на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Поняття проектно-кошторисної документації визначено у Державних будівельних нормах України А.2.2–3–2014 «Склад та зміст проектної документації» (далі — ДБН А.2.2–3–2014). Проєктно-кошторисна документація має відповідати ДБН на нове будівництво, на реконструкцію, на капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Водночас ДБН А.2.2–3–2014 не встановлює вимоги щодо:

• складу та змісту проектної документації на реставрацію об’єктів культурної спадщини;

• об’єктів, що споруджуються за межами України за рахунок її бюджетних інвестицій;

• ліквідації наслідків аварій і катастроф;

• на консервацію та розконсервацію об’єктів будівництва встановлюються.

Такі вимоги встановлюються окремими будівельними нормами та нормативними документами, однак із урахуванням положень ДБН А.2.2–3–2014.

Проектно-кошторисна документація (ПКД) — це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об’єктів будівництва.

Проектна документація на будівництво об’єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23.06.2017 № 1050, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.09.2017 за № 1111/30979, державних стандартів і правил, у тому числі вимог нормативів із питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

Проєктна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, правил та нормативних документів, обов’язковість використання яких встановлено законодавством.

Останніми змінами до ДБН А.2.2–3–2014, що чинні з 01.07.2022, передбачено, що при розробленні проєктної документації може застосовуватися будівельне інформаційне моделювання. Вимоги до складу, змісту та обміну інформацією під час використання процесів будівельного інформаційного моделювання у проєктуванні визначаються у завданні на проектування.

Проєктно-кошторисна документація на капітальний ремонт

Проєктна документація на реконструкцію, капітальний ремонт існуючого об’єкта або його частини розробляється в обсязі, необхідному для реалізації передбачених проєктних рішень.

Водночас склад та зміст проектної документації, проєктні рішення та графічна частина виконуються в межах відповідної частини об’єкта.

Виконання інженерних вишукувань відповідно до ДБН А.2.1–1 є обов’язковим для проєктування нового будівництва.

Розроблення проєктної документації на реконструкцію, капітальний ремонт існуючого об’єкта або його частини виконується на підставі:

• висновку та/або рекомендацій за результатами обстеження технічного стану;
• матеріалів уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань (за наявності останніх) або проведення нових інженерних вишукувань відповідно до ДБН А.2.1–1.

Під час розроблення проєктної документації на реконструкцію або капітальний ремонт існуючого об’єкта або його частини, якими не передбачається зміна конструктивної схеми, додаткові навантаження на підвалини та основи або зміна схем їх прикладання відносно передбачених на час зведення існуючого об’єкта — обстеження технічного стану, уточнення раніше виконаних або проведення нових інженерних вишукувань виконується за необхідності.

Термінові статті із майбутнього номера журналу «Держзакупівлі»

Заглядайте на сторінку з анонсовими статтями — редакція двічі на тиждень публікує там новий матеріал. Адже чекати цілий місяць у вирі змін чи й просто робочих запитань і несподіваних закупівельних ситуацій, поки настане дата виходу чергового номера, — це якось безвідповідально. Гарячі статті квітня вже чекають на вас

Хочу бути в курсі подій

Проектно-кошторисна документація та Закон

Відповідно до Закону № 922 роботи — це, у тому числі, розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації.

В той же час, чи потрібна проєктно-кошторисна документація на поточний ремонт? До послуг віднесено поточний ремонт та поточний ремонт з розробленням проектної документації.

Таким чином, категорія предмета закупівлі з розроблення ПКД залежить від виду робіт, для якого воно здійснюється.

Проектно-кошторисна документація код ДК

Знак Єдиного закупівельного словника (ДК 021:2015) щодо закупівлі ПКД найчастіше обирається із розділу 71000000–8 АРХІТЕКТУРНІ, БУДІВЕЛЬНІ, ІНЖЕНЕРНІ ТА ІНСПЕКЦІЙНІ ПОСЛУГИ, зокрема ДК 021:2015: 71320000–7 — Послуги з інженерного проектування (проектно-кошторисна документація).

Водночас визначення робіт з будівництва об’єктів з розробленням проєктної документації свідчить про можливість здійснення закупівлі робіт, частиною яких буде розробка ПКД.

Перевірте, чи правильно обрали CPV код для свого предмета закупівлі. Скористайтеся автоматизованим пошуком в системі Експертус Держзакупівлі Скористатися пошуком

Завдання щодо розробки проектно-кошторисної документації

Замовником ПКД може бути фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об’єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи.

Тож перед тим як оголошувати закупівлю на проєктно-кошторисну документацію, замовник має впевнитися, що у нього є право щодо земельної ділянки для забудови чи об’єкта будівництва.

Це досить важливий момент і для визначення вимог до проектно-кошторисної документації. Адже саме від земельної ділянки чи об’єкта будівництва залежить формування технічного завдання в закупівлі. Формує завдання на проектування замовник. Це обґрунтовані вимоги до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

У завданні на проєктування замовник може встановити вимоги щодо обґрунтування використання імпортних матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування (з порівнянням технічних та цінових характеристик відповідних вітчизняних матеріально-технічних ресурсів).

Під час формування завдання на проектування замовник застосовує додаток Б ДБН А.2.2–3–2014, що містить перелік інформації, яку потрібно заповнити замовнику, щоб сформувати основні вимоги до розробки ПКД.

Важливо, що формуючи завдання на проєктування, замовник повинен усвідомлювати, що він закладає основу не тільки для подальшої закупівлі, а й усіх етапів виконання робіт.

Порядком розроблення проєктної документації на будівництво об’єктів, затвердженим наказом Мінрегіону від 16.05.2011 № 45, встановлено, що назва об’єкта будівництва за проєктною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проєктування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.

Проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

Також слід врахувати, що на нових земельних ділянках не допускається розроблення ПКД без інженерних вишукувань.

Перед розробкою ПКД можуть бути здійснені передпроектні роботи. Це роботи, які можуть виконуватись до початку процесу проектування для визначення принципових об’ємно-просторових та містобудівних рішень:

• розроблення попередніх концептуальних архітектурних пропозицій (форескізи);

• розроблення пропозицій щодо розміщення об’єктів будівництва на земельних ділянках (обґрунтування місця розміщення, необхідної території та умов будівництва);

• опрацювання технологічної та інженерної характеристик об’єкта;

• попередні інженерні вишукування;

• попередні обстеження будівель, які підлягають реконструкції, капітальному ремонту або технічному переоснащенню;

• інші види робіт, необхідні для початку процесу проектування.

Виконання передпроєктних робіт дозволить замовнику надати розробнику ПКД можливість ознайомитися із об’єктом та внести свої корективи до завдання на проектування.

У будь-якому разі розробник ПКД має враховувати основні складові вихідних даних, які надає замовник, та якими є:

• містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;

• технічні умови;

• завдання на проектування;

• інші вихідні дані, які надає замовник.

Містобудівні умови та обмеження надають відповідні уповноважені органи містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки).

Наказ Мінрегіону від 06.11.2017 № 289 затверджує перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.

Технічні умови — це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Проектно-кошторисна документація на реконструкцію

Реконструкція — це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об’єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Під час реконструкції ПКД не розробляється без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об’єктів.

Стадії проектування

Формування ПКД залежить від категорії складності та класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва. Відповідно до пункту 2 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» категорія складності об’єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об’єкта будівництва. Клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається відповідно до вимог ДСТУ 8855:2019.

Клас наслідків (відповідальності) об’єкта (об’єктів, що входять до складу комплексу (будови)), на підставі якого встановлюється кількість стадій проектування, визначають генпроєктувальник (проєктувальник) і замовник.

ДБН А.2.2–3–2014 передбачаєтакі стадії проектування:

• техніко-економічне обґрунтування (ТЕО);

• техніко-економічний розрахунок (ТЕР);

• ескізний проект (ЕП);

• проект (П);

• робочий проект (РП);

• робоча документація (Р).

При одностадійному проєктуванні розробляється одна стадія РП, склад і зміст якої не залежить від класу наслідків (відповідальності) об’єкта.

При двостадійному проєктуванні:

1) для об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), а також комплексів (будов), до яких входять лише об’єкти з незначними наслідками (СС1) розробляються:

стадія ЕП — для об’єктів невиробничого призначення або стадія ТЕР — для об’єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури;

стадія РП;

2) для об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2) та зі значними наслідками (СС3), а також комплексів (будов), до складу яких входить хоча б один об’єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів із середніми наслідками (СС2) та зі значними наслідками (СС3) розробляються:

стадія П;

стадія Р.

Під час тристадійного проектування розробляються:

стадія ЕП — для об’єктів невиробничого призначення або стадія ТЕО — для об’єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури;

стадія П;

стадія Р».

Для об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів зі значними наслідками (СС3), а також комплексів (будов), до складу яких входить хоча б один об’єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів із середніми наслідками (СС2) або значними наслідками (СС3), проектування виконується в три стадії. Для об’єктів невиробничого призначення — стадія ЕП або за рішенням замовника стадія ТЕО, а для об’єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури — стадія ТЕО.

Кількість стадій та стадійність проектування можуть бути змінені за узгодженим рішенням замовника та проектувальника.

У разі необхідності виконання підготовчих робіт обов’язковою складовою проектної документації є її окремий розділ — проект підготовчих робіт, склад та зміст якого визначають ДБН А.3.1–5. Інформація щодо розроблення проєкту підготовчих робіт зазначається в завданні на проектування.

Окремо варто акцентувати, що під час капітального ремонту об’єктів допускається здійснювати проектування в одну стадію — РП.

Водночас, при капітальному ремонті об’єктів ПКД не розробляється без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об’єктів.

Під час дії воєнного стану розроблення проєктів будівництва з капітального ремонту об’єктів (незалежно від класу наслідків (відповідальності), пошкоджених у результаті воєнних дій, допускається здійснювати у складі дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт, пояснювальної записки, в якій зазначаються умови виконання робіт, та кошторисної документації на підставі звіту за результатами обстеження, розробленого відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017 № 257.

Зазначений звіт повинен містити висновок про технічний стан об’єкта, відомість пошкоджених (зруйнованих) конструкцій, інженерних систем (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень, їх технічного стану), а також рекомендовані заходи з відновлення експлуатаційної придатності об’єкта. Рішення щодо обсягу проєктної документації (щодо можливості розроблення проєкту будівництва у складі дефектного акта, пояснювальної записки та кошторисної документації) приймається головним архітектором проєкту та/або головним інженером проєкту за погодженням із замовником, що зазначається у завданні на проектування.

Закупівля розроблення проектно-кошторисної документації

Порядок розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затверджений наказом Мінрегіону від 16.05.2011 № 45, встановлює, що вибір генпроектувальника (проектувальника) для розроблення проєктної документації об’єктів будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

Закупівля проектно-кошторисної документації може відбуватися на Prozorro.

Скільки коштує проектно-кошторисна документація? Вартість будівництва об’єктів визначається відповідно до будівельних норм, державних стандартів і правил.

Вартість послуг на розроблення ПКД визначається згідно Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва».

Ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі — будівництво).

Ця Настанова є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі — державні кошти).

Застосування цієї Настанови при будівництві об’єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором. Проектна документація, у складі якої відповідно до завдання на проектування можуть бути передбачені черги та пускові комплекси, розробляється на об’єкт будівництва в цілому. Проектна документація стадії «П» або «РП» може розроблятись на окрему чергу та бути затвердженою у встановленому порядку, якщо зазначене передбачено завданням на проектування та знайшло відображення у схваленій у встановленому порядку попередній стадії проектування: ТЕО, ТЕР або ЕП.

Проектні рішення щодо можливості автономного функціонування черг та пускових комплексів мають бути відображені у всіх розділах проєктної документації.

Важливо, що у разі якщо ПКД передбачає черги, замовник зможе здійснювати закупівлю щодо кожної черги окремо або на всі роботи в цілому, при цьому, у договорі передбачити виконання робіт та їх оплату за чергами.

Експертиза проєктів будівництва: хто і як проводить

Завершальним етапом розроблення проектів будівництва є експертиза. Порядок її проведення визначає постанова КМУ від 11.05.2011 № 560 (далі — Порядок № 560).

Метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо дотримання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проєкту будівництва.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 560, експертиза є завершальним етапом розроблення проєктів будівництва, тобто здійснюється до затвердження проекту.

Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, що:

• за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками — щодо дотримання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо дотримання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

• споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами — щодо їх міцності, надійності та довговічності;

• споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, а під час дії воєнного стану — 1 млн гривень, — щодо кошторисної частини проєкту будівництва;

• підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.

Експертизі щодо ядерної та радіаційної безпеки підлягають об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними матеріалами та відходами від них, та/або об’єкти, що становлять підвищену ядерну та радіаційну небезпеку.

Разом з тим, відповідно до пункту 16 Порядку № 560 зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 07.06.2017 № 403 «Про внесення змін до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його доопрацювання у зв’язку з необхідністю зміни проектних рішень та/або у зв’язку із зміною державних будівельних норм, та/або вихідних даних щодо проектування.

Експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 Порядку № 560.

Поділ проекту будівництва на стадії техніко-економічного обґрунтування, техніко-економічного розрахунку чи ескізного проекту на черги не звільняє від необхідності обов’язкового проведення експертизи проектної документації на окрему чергу, що підлягає затвердженню в установленому порядку.

На період правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях проектна документація на будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони складається з відомостей про основні конструктивні рішення, про обсяги робіт і кошторисної документації, не підлягає експертизі та затверджується замовником.

Не підлягають обов’язковій експертизі проекти будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім тих, які підлягають оцінці впливу на довкілля, в частині врахування результатів оцінки.

Замовник може за власним бажанням ухвалити рішення щодо проведення експертизи проектів будівництва об’єктів, що не підлягають обов’язковій експертизі.

Експертизу проводять експертні організації, що відповідають визначеним Мінрегіоном критеріям і відомості про які внесені до переліку експертних організацій.

Мінрегіон оприлюднює перелік експертних організацій, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, відомості про які внесені до Реєстру будівельної діяльності, на порталі електронної системи у вільному безоплатному доступі та підтримує його в актуальному стані на підставі інформації, яка подається експертними організаціями.

Експертну організацію, яка проводить експертизу, визначає замовник будівництва.

Експертизу не може проводити розробник проекту будівництва.

При цьому, замовник може додати у вимоги закупівлі щодо розробки ПКД вимогу про проведення експертизи розробником ПДК в експертній організації.

Проектно-кошторисна документація (авторське право): зміни

Внести зміни до ПКД можливо, але слід враховувати, що відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність», внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов — за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.

Внесення змін до ПКД можливе протягом будівництва, реконструкції тощо, але за умови наявності завдання на проектування і за погодженням з проектною організацією/генеральним проектантом.

Змінена проектна документація, яка передбачала черги на будівництва, має пройти експертизу в частині можливості такого поділу, щодо безпечної експлуатації та самостійного функціонування черг будівництва.

ДСТУ Н БА.2.2–11:2014 визначають, що групою авторського нагляду, відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, здійснюється, у тому числі, вжиття, за необхідності, заходів щодо коригування проектних рішень відповідно до вимог нормативних документів, які набрали чинності після затвердження проектної документації.

Зміни до ПКД мають бути внесені з огляду на те, як оформлені права автора проектного рішення. Зокрема, якщо вони не були передані замовнику, а залишились за автором, то з огляду на те, що ПКД є інтелектуальною власністю його розробника, мають бути враховані відповідні норми законодавства, у тому числі положення ЦК та Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Наостанок, щодо змін до ПКД замовника слід врахувати, що проектна документація на об’єкт будівництва, що затверджена відповідно до Порядку № 560, підлягає коригуванню у зв’язку з введенням в дію нових нормативних документів, якщо щодо таких об’єктів не отримано документи, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Крім того, відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Мінрегіон від 16.05.2011 № 45, проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв’язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування зумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об’єкта та доступності для маломобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.

Цей виняток не застосовується до об’єктів будівництва, спорудження яких здійснюється у строки, визначені проектною документацією, якщо інше не передбачено договором на виконання будівельних робіт.

Що врахувати замовникам на майбутнє

У сфері будівництва планується до впровадження Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕСБ) — загальнонаціональна інформаційна система, що покликана впорядкувати процес будівництва в Україні і через максимальну публічність інформації зробити його прозорим.

ЄДЕСБ має реалізувати весь життєвий цикл будівництва об’єкту — від отримання містобудівних умов та обмежень до введення його в експлуатацію. Передбачається, що більшість інформації та документації, необхідної для ведення будівництва, буде створюватися в Системі відповідними суб’єктами, що дозволить централізувати та стандартизувати дані з багатьох розрізнених джерел інформації.

На сьогодні функціонування Системи регулюється Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постановою КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» від 01.07.2020 № 559.

Електронна система виконує функції:

• єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
• електронного кабінету у сфері містобудівної діяльності;
• реєстрів містобудівних умов та обмежень (крім містобудівних умов та обмежень, які видані до запровадження експериментального проєкту);
• реєстру атестованих осіб;
• ліцензійного реєстру виданих ліцензій на будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Електронні послуги для замовників будівництва вже доступні на порталі Дія. Утім, у період воєнного стану доступ до цієї інформації обмежено.

Як підсумок проаналізованих вимог до розроблення ПКД, маємо зауважити, що замовник повинен відповідально підійти до формування завдання до ПКД, адже від цього залежить не тільки його закупівля, а й подальше виконання робіт за об’єктом, щодо якого розроблятиметься ПКД.