Що таке нецінові критерії оцінки пропозиції
Для оцінювання тендерних пропозицій / пропозицій у закупівлях разом з такими критеріями, як ціна або вартість життєвого циклу, можуть застосовуватися інші критерії, тобто нецінові.
Згідно з п. 3. ч. 3 ст. 29 Закону про публічні закупівлі (далі — Закон № 922) такими іншими критеріями є, зокрема:
- умови оплати;
- строк виконання;
- гарантійне обслуговування;
- передання технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів;
- застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, пов’язаних із предметом закупівлі.
Замовник оцінює вигоду від застосування таких критеріїв не в грошовому вимірі, а у вигляді додаткових переваг.
Кожен неціновий критерій має свою вагу, що визначається у відсотках.
Як перевірити відповідність учасників встановленим кваліфікаційним критеріям
До квітня 2020 року застосування нецінових критеріїв обмежувалося лише закупівлями, що мали складний або спеціалізований характер.
Чинна на сьогодні редакція Закону № 922 дозволяє застосовувати нецінові критерії в усіх закупівлях.
Замовник самостійно обирає, які нецінові критерії він бажає застосувати в закупівлі. Інформацію про це, а також про вартісний еквівалент або питому вагу цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій / пропозицій він публікує в оголошенні про проведення закупівлі та в тендерній документації.
Загальна питома вага нецінових критеріїв не може бути вищою ніж 30 %, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу.
Створюючи неціновий показник в електронній системі закупівель (далі — ЕСЗ), замовник має зазначити:
- однозначну і зрозумілу для постачальника назву критерію;
- детальний опис нецінового критерію (підказку);
- можливі опції (варіанти) та вагу кожної з цих опцій (варіантів).
У такому разі учасник, подаючи пропозицію, має не лише зазначити ціну, а й обрати одну із запропонованих замовником опцій нецінового критерію, яку він може забезпечити.
Після врахування ціни пропозиції та ваги нецінового критерію ЕСЗ автоматично визначає «приведену ціну» пропозиції кожного з учасників.
Що таке приведена ціна
За визначенням, наданим у п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, приведена ціна — це ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції / пропозиції та перерахована за математичною формулою з урахуванням показників інших критеріїв оцінки, визначених замовником у тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Приведена ціна визначається в Прозорро автоматично.
Ціна, запропонована учасником, та приведена ціна відображаються на сторінці перед початком аукціону та зберігаються після його закінчення.
Порівнюючи приведені ціни, ЕСЗ визначає рейтинг учасників від найменшої приведеної ціни до найбільшої. Проте договір з переможцем замовник підписує за ціною аукціону, а не за приведеною ціною.
Тобто приведена ціна використовується лише для порівняння пропозицій учасників.
Нагадуємо, що замовникам і учасникам не потрібно вручну розраховувати приведену ціну. Але, щоб показати логіку її визначення, наведемо формулу:
Приведена ціна = Ціна пропозиції / Коефіцієнт корекції (КК)
КК визначається за формулою:
КК = 1 + (F1 + F2 + ...+Fn) / PV,
де: F1…Fn — значення кожного нецінового критерію, обраного постачальником,
PV — вага критерію «Ціна» — результат віднімання суми максимальних опцій нецінових критеріїв від 100.
Приклад застосування нецінових критеріїв
Замовник самостійно визначає, які нецінові критерії застосовувати, в якій кількості та чи застосовувати взагалі.
Розглянемо приклад застосування декількох нецінових критеріїв.
Замовник створив два нецінових критерії (див. табл.):
№ з/п | Критерії/Опції | Вага, % |
| Термін виконання робіт | 10 |
1 | менше 30 днів | 10 |
2 | від 30 до 60 днів | 5 |
3 | понад 60 днів | 0 |
| Гарантійний період | 10 |
1 | понад 18 місяців | 10 |
2 | від 6 до 18 місяців | 5 |
3 | менше 6 місяців | 0 |
Фінансова спроможність учасника: що вимагати та як перевіряти
Як бачимо, сумарна максимальна питома вага обох нецінових критеріїв становить 20 %, а отже, замовник виконав вимогу Закону в цій частині.
Вага критерію «Ціна» як результат віднімання суми максимальних опцій нецінових критеріїв від 100 дорівнює 80 %.
Постачальник подав пропозицію на суму 10 000 грн, зазначивши в ній:
- термін виконання робіт – 25 днів (що дорівнює значенню 10% за цим критерієм);
- гарантійний період – 6 місяців (що дорівнює значенню 5% за цим критерієм).
Визначимо коефіцієнт корекції цієї пропозиції:
КК = 1 + (0,1 + 0,05) : 0,8 = 1,19
Приведена ціна, з якою постачальник братиме участь в аукціоні, дорівнюватиме:
10 000 грн : 1,19 = 8403 грн
Увага! Постачальники беруть участь в понижувальному аукціоні за приведеною ціною, але договір з переможцем підписується на суму приведеної ціни, помноженої на коефіцієнт корекції.
Тож якщо, припустімо, у нашому прикладі постачальник у ході аукціону понизить приведену ціну з 8403 грн до 7000 грн, то в разі його перемоги в аукціоні й успішної кваліфікації замовником договір з цим постачальником буде підписано на суму: 7 000 грн х 1,19 = 8330 грн.
Висновки
На сьогодні Закон № 922 дозволяє застосовувати нецінові критерії в усіх закупівлях.
Нецінові критерії визначають додаткову перевагу пропозиції, що може вплинути на вибір переможця тендеру.
Загалом застосування нецінових критеріїв сприяє ефективному використанню публічних коштів та закупівлі більш якісних, безпечних та екологічних товарів, робіт чи послуг.
На практиці ж замовники нерідко свідомо не використовують таких критеріїв оскільки відсутні:
- вичерпний перелік нецінових критеріїв;
- розуміння, що таке дискримінація в нецінових критеріях;
- єдиний підхід в практиці та рішеннях Антимонопольного комітету України.
Крім того, замовники не розуміють, як перевірити учасників на відповідність неціновим критеріям.
Приклади дискримінаційних вимог у кваліфікаційних критеріях
Отже, зваживши всі переваги та труднощі у разі застосування нецінових критеріїв, кожен замовник самостійно вирішує застосовувати їх в закупівлях чи ні.
